кілька слів про себе
Почалось моє захоплення психологією ще у шкільний вік з так званої Малої Академії Наук, де я захистив дві праці, одна з котрих зайняла призове місце на регіональному конкурсі робіт. Тематика цих праць, як і тематика моїх наступних робіт періоду навчання в університеті стосувалась проблеми соціальної адаптації особистості.
Іще під час навчання у Львівському національному університеті ім. І. Франка мені вдалось влаштуватись викладачем психології у Львівський Банківський Інститут, де я пропрацював два роки. Паралельно в якості волонтера я консультував на телефоні довіри (Hotline Stavropigion-058). По завершенню університету поступив на Трускавецький проект із групової психотерапії, де наступні чотири роки вивчав системну сімейну психотерапію. Навчання було заочне, отож більшість часу я перебував у Лондоні, навчаючись англійської у Stanton School of English.
Поміж 2004 та 2007 роками я здебільшого мандрував світом: Китай, Тибет, Сирія, Кавказ, Центральна Азія, Російська тундра, фактично уся Західна Європа. Працював кур'єром на 500-кубовому мотоциклі у Лондоні, журналістом в Казахстані, гідом у Туреччині, в рекламному бюро в Варшаві тощо. Разом із друзями організував кілька мандрівних проектів, що передбачали співпрацю із медіа-партнерами та спонсорами. Як вільнонайманий журналіст я щотижня надсилав репортажі із наших мандрівок, й вони публікувались на шпальтах журналів та газет, що співпрацювали із нами. На основі цього матеріалу у 2005 році було видано мою книгу „Автостопом по Євразії”.
В 2007 я повернувся до психології, влаштувавшись викладачем психології у Львівському університеті внутрішніх справ. Перебуваючи в середовищі спеціалістів із області пенітенціарної та юридичної психології, я розпочав дослідження агресії. На день сьогоднішній я є докторантом від Польської академії наук у Варшаві, ведучи свою професійну діяльність в рівній мірі й у Львові.
Проте, найголовніша подія у моєму житті - це народження мого сина Валентина у 2009-му році.
Інтернет-партнери: Українські пісні
