4 - 5 день
Вчора вийшли на дорогу десь біля третьої години дня. Зловили спочатку локалку на вісімдесят кілометрів, а потім пряму до Петрозаводська. Водій останньої – моряк і колишній пілот. Славний нарід нам трапляється! Заночували уже в Карелії, в тайзі на річці Шуя. Я вперше став гостем північної ночі: холодно-блакитне небо над головою, розпечений до білого горизонт, кришталево-прозоре повітря, низький туман над річкою і холод – мало не заморозок, і це у серпні! Сьогоднішній день приніс повно вражень… Постривайте, наді мною щойно пролетіла ворона із пачкою цигарок у дзьобі – чи часом не забагато тих вражень? Може, і Біломор-Канал, і водоспад мені привиділись? О ні! От знову вона – „корова” – така б і ящик пива спромоглась поцупити!
Що ж до вражень, то, по-перше, ми стали мимовільними учасниками справжнього переслідування. Нас підібрали майстри на УАЗі та й поїхали собі неспішно на північ – чого б не підібрати? Раптом водій посеред дороги розвертається і мерщій назад, звідки приїхали, ще й пришвидшується раз так в сто тридцять вісім. Виявилось, що ми пропустили якогось типа, який їхав назустріч і ймовірно був підсліпуватим мудрим старцем, без якого наші майстри ну ніяк. Ми з Ю дуже переживали за результат погоні, адже південь Росії – це не зовсім ті місця, куди нам хотілося. Наш „бобик” наздогнав „вісімку” кілометрів через десять. Повернувшись майже туди, звідки сьогодні починали, чемно подякували дядькам за участь у гонках та за екскурсію тайгою.
Немає чогось поганого, що б не вийшло на добре – і ми випадково опинились біля міста Кандалакша, де успішно закупили провіант. Міста тут трапляються рідко – для прикладу, частіше перетинаємо повноводі ріки або ж минаємо незаймані озера, а так весь час мандруємо лісом. Скелети дерев позначають болота. Крики птахів лишень підкреслюють цю неземну тишу. Чим далі на північ, тим тайга стає більш низькорослою. Карелія – надзвичайно чудовий куточок нашої планети. Зупинив наступний герой цього веселого роману життя – його гостинність не знала меж, і він урізноманітнив нашу сьогоднішню програму „Манівцями тайги” – разом відвідали вище згадані Біломор-Канал і Забув-Який водоспад. Обидва об’єкти були не по дорозі ні йому, ні нам.
