31.07.97
Третя година ночі. Ми на центральній площі Кракова. Неможливо передати цієї атмосфери: прямісінько посеред площі хлопці наспівують репові мелодії, звідусіль лунає сміх, ходять приблуди-перехожі, доволі світло. Просто неба все ще працюють ресторани. Хоча неймовірно спокійно: голоси звучать серед тиші, відсутній вічний денний фон – шум машин. І понад цією площею нависла якась варятська ніч.
Чомусь відвідини Кракова завжди у нас відбуваються вночі. Рік тому, коли розпочинали велопохід у Татри, ми з п’ятої ранку возились нічним Краковом на роверах. Тепер же маємо тут нічну двогодинну зупинку, очікуючи наступний потяг.
